Вірші для проведення літературно-музичної вітальні "Заглянь у природу"

Учениця.

Були у матері Природи
дві донечки такої вроди:
хто їх побачив хоч на мить, —
не міг забути й розлюбить.
Голубооку звали Флора.
У неї очі, наче зорі;
Завжди замріяна, тендітна,
ласкава, ніжна та привітна.
А Фауна — швидка, як вітер,
могла за птахом полетіти,
і за оленями стрибати
та з білочками пустувати.
Обидві світ живий любили,
відтак його боготворили;
тож вирішила мудра мати
в придане їм дарунки дати.
Мрійливій Флорі — світ рослинний,
а жвавій Фауні — тваринний,
щоб берегли і доглядали,
від всього злого захищали.
Живуть в легендах і понині
живого світу дві богині.


Учень.

Безмежно з дитинства кохаю
красу свого рідного краю —
Дніпра голубінь неозору,
сосну в надвечір’ї прозорім.
І місяць у хмарках сріблистих,
і свіжість весняного листя,
і синій промінчик волошок
в пшеничному морі колосся.

Учениця.

У ліс завітаю я знову
на тиху сердечну розмову;
як пахне достигла суниця
і сонцем пропалена глиця!
Я чую зозулі кування,
берізок тремтливих зітхання,
тонкі білокорі сестриці
сплели свої віти в косиці.